5 лютого наша Церква святкує празник Стрітення Господнього. Це християнське свято знаменує собою представлення Ісуса Христа в Єрусалимському храмі, згідно з Євангелієм від Луки. Ця велична подія відзначається також багатьма іншими Східними Католицькими Церквами.
Походження свята можна простежити від появи християнства, коли його вперше відзначала Східна Церква в Єрусалимі. Пізніше воно було прийняте Західною Церквою і стало одним з головних свят у літургійному календарі. Свято також пов’язане з очищенням Діви Марії, як того вимагав єврейський закон після народження дитини чоловічої статі.
Богословське значення свята Стрітення Господнього подвійне. По-перше, воно уособлює посвячення Ісуса Богові ще юним хлопчиком, а також визнання Його Месією літніми Симеоном і Анною. По-друге, воно символізує відкуплення людства через Христа, оскільки Симеон пророкував, що Ісус стане світлом для язичників і славою Ізраїлю.
Сьогодні свято Стрітення Господнього є потужним нагадуванням про любов, жертовність і відданість Ісуса. Відзначаючи це свято, заохочуємо відновити наше зобов’язання жити життям віри і служити іншим, як це робив Ісус.
Несімо світло Христове в собі, освітлюючи темряву і даруючи надію тим, хто нас оточує. Нехай нас надихає приклад Ісуса і ми прагнемо жити життям любові, надії та віри.
Підготував бр. Іван Ярошко
Інформаційний центр ІФДС