19 січня Свята Церква урочисто відзначає одне із дванадесятих свят – Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Також його ще називають Святе Богоявлення.
Це свято називається так через те, що цього дня відкрився людям Бог в усій повноті Пресвятої Тройці: втілений Син Божий — охрещений в Йордані, Дух Святий зійшов на Нього у голубиному вигляді, а з Неба було чути голос Бога Отця: «Це Син Мій улюблений, Якого Я уподобав».
Богоявлення (грец. Θεοφάνια) — одне з найдавніших перших християнських свят, присвячене народженню Ісуса Христа і подіям, що супроводжували його. Перші згадки про святкування Богоявлення сягають ІІ століття, які записав Климент Олександрійський.
На початку IV століття святкування Богоявлення набуло значного характеру на Сході, а трохи пізніше і на Заході. В Церкві з’явилася традиція окремого святкування Різдва Христового 7 січня (25 грудня), а Богоявлення 19 січня (6 січня).
Однак, преподобний Іван Касіян Римлянин описує, що в християнському Єгипті 6 січня у святі Богоявлення продовжували святкувати Різдво і Хрещення.
Відкривши для себе історичність свята Богоявлення, тепер погляньмо на зміст цього празника. Це свято запрошує нас пригадати наше занурення у хрещальні води і збагнувши те, що ми є дітьми Бога, намагатись не втрачати цієї ідентичності, але бачити відбиток у воді, який пригадує нам те, що ми є іконою Бога!
«Днесь небо відкривається і Бог об’являє себе в Пресвятій Тройці, об’являє себе як Бог який є любов’ю!»
У сьогоднішньому святі Він до кожного з нас промовляє те саме, що ми не усвідомлено чули в день нашого хрещення: «Ти моя улюблена дитино!. Саме це відображення ми покликані розпізнати, усвідомити і зберегти у відбитку йорданської води!
Підготував бр. Ярослав Пастушак
Інформаційний центр ІФДС