26 жовтня — празник святого великомученика Димитрія Солунського

Сьогодні, 26 жовтня, Свята Церва вшановує пам’ять святого великомученика Димитрія Солунського. Святий Климент Олександрійський велич і значення мученика описує такими словами: «Мученик дає потрійне свідчення: про себе, що він зі справжньою вірністю вірі стоїть при Богові; проти свого противника, що він надаремно наступає на того, що непохитний у любові; для Господа, що в його науці знаходиться Божа переконлива сила, яку навіть боязнь смерти не може побідити».

Святий Димитрій жив у другій половині третього сторіччя у місті Солуні, по-грецьки — Тессалоніке, де його батько був високим цісарським достойником. Після смерті батька цісар Максиміліян зробив його солунським проконсулом. Святий Димитрій від дитинства був вихований у християнській вірі. Хоча займав високу посаду, але свою віру явно визнавав та був апостолом своєї віри.

У місті Салоніки за часів Галерія й сталось мучеництво святого Димитрія. За давнішим переданням, що дійшло до нас, було це так: біля цього стадіону християнин Димитрій свідчив оточуючим про Божественну Мудрість — Христа, що лікує від безумства гріха та дарує людині справжнє життя. Після гладіаторського бою, на якому улюбленець Галерея загинув, Август був розлючений і наказав заколоти Димитрія списами. Воїни виконали наказ та викинули Димитрія в найближчу канаву. Уночі християни попри страх бути побаченими, закопали тіло Димитрія поблизу місця вбивства, щоб останки святого не роздерли здичавілі собаки.

Сталось це в роках між 304-306 по Різдві Христовому. Всього ж через кілька років сам Галерій зневірився в можливості винищити християн та, бачивши скільки через гоніння збитків терпить імперія, в якій навіть злочинців відпускали, щоб посадити до переповнених тюрм християн, затверджує закон віротерпимості, за яким християни знову можуть повноцінно жити в Римській імперії. Ще через два роки, вже за імператора Костянтина, християнство урівняється в правах з іншими релігіями.

Князь Ізяслав Димитрій Ярославич заснував у Києві приблизно в 1057 році монастир у честь святого Димитрія. У 1197 році великий князь Всеволод Димитрій Юрійович († 1212) отримав як дар зі Солуня дошку з труни і сорочку святого Димитрія. Дошка видавала миро, яке лікувало хворих. У честь святого Димитрія цей князь збудував на княжому дворі у Володимирі величний храм, де склав згадані мощі. Варто зазначити, що наших рідних землях — в Україні маємо досить багато церков, присвячених святому Димитрієві.

Отже, святий Димитрій закликає кожного християнина вчитися справжньої довіри та любові до Бога. Такої віри від кожного з нас вимагає Ісус Христос, Який каже: «Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем Небесним. Хто ж мене зречеться перед людьми, того і я зречусь перед Отцем моїм Небесним» (Мт. 10, 32-33).