Сьогодні наша Церква урочисто празнує одне з дванадесятих свят — Різдво Пресвятої Богородиці. Цей день є символом початку виконання Божого задуму про спасіння людства, адже народження Діви Марії стало підготовкою до приходу у світ Спасителя — Ісуса Христа.
Під час Великої Вечірні з Литією оспівуємо празник Різдва Богородиці такими словами зі стихир:
«Всесвітня радість від праведних засяяла нам, від Йоакима та Анни, Пречиста Діва через чистоту життя стає одушевленим храмом Божим, і єдиною воістину Богородицею іменується. Її ж молитвами, Христе Боже, мир світові пошли, і душам нашим велику милість».
Святкувати празник Різдва Пресвятої Богородиці розпочали ще в ранньому християнстві, у IV столітті. Перше свідчення про це свято знаходимо в апокрифічних творах, таких як «Протоєвангеліє Якова», де описується народження Діви Марії.
Про Різдво Діви Марії святим Йоакиму та Анні, її батькам, передвістив ангел. Вони довгий час не мали дітей, що стало великим випробуванням для благочестивої пари. Але Бог почув їхні молитви й дарував їм дитину, яка мала стати благословенням для всього людства.
Прихід на світ тієї, що мала бути Божою Матір’ю, є особливим джерелом радості для її батьків для неба, для землі й всього створіння. Цю духовну радість з Різдва Богородиці підкреслюють різні Отці Церкви. Святий Андрій Критський у своїй проповіді на цей празник величає Пресвяту Богоматір як ту, через яку сповнилися всі пророцтва і прообрази Старого Завіту.
Різдво Пресвятої Богородиці має глибоке духовне значення. Це свято нагадує нам, що Бог завжди виконує Свої обітниці, хоча ми не завжди розуміємо Його шляхи й задуми. Народження Марії — це знак надії, що навіть у темні часи є світло, яке запалює Господь у нашому житті.
Празник Різдва Пресвятої Богородиці дає нам нагоду переосмислити своє життя, свою віру і свої стосунки з Богом.
Це особливий час для того, щоб подякувати Богові за його милість і попросити Пресвяту Богородицю про допомогу та заступництво.
Стаття — бр. Ростислав Барбак
Інформаційний центр ІФДС