У неділю, 29 вересня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що у селі Старуня, відбулися щомісячні нічні чування, які очолив Владика Дмитро Григорак, Єпископ Бучацької Єпархії.
На молитовний захід чисельно зібралися паломники, які прибули на старунську землю із різних куточків України. Традиційно до молінь доєдналися отці ректорату та брати-семінаристи Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата.
Про це зазначає Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ
Нічні чування традиційно розпочалися у храмі Свв. Апостолів Петра і Павла із Вечірні, яку очолив запрошений Єпископ. Одразу після молитви Владика Дмитро виголосив для всіх паломників повчальну науку, розповідаючи про присутність і дію Бога у нашій непростій реальності:
«Усі наші відпустові місця збирають людей, які єднаються за дещо спільне, що їх хвилює. Для кожного з нас цим спільним є Україна, її доля, її майбутнє. Ми добре знаємо, що Бог завжди присутній серед нас, діяльний і не мовчазний. Але ми маємо також свою волю, а Бог – свою. Божого ніхто не перекреслить – Він здійснить, що почав. Навіть в ці страшні часи Господь перемінює світ – через святих. Наша людська віра дуже хитка, тому треба орієнтуватися на Бога, каятися, спасатися. Не живімо після зустрічі з Богом так, як жили раніше. Кожен з нас на своєму місці може вже зараз поширювати святість. Це наш нормальний стан в очах Бога», — пояснив проповідник.
Наступною частиною чувань став молебень до Небесного Покровителя даного паломницького місця — Блаженного Симеона Лукача, під час якого усіх прочан мирували освяченим єлеєм.
Відтак паломники спільно зі священниками вирушили на Хресну дорогу, де розважали над цінністю жертви та перенесеними страстями Ісуса Христа. Під рясним дощем прочани йшли хресним шляхом, співпереживаючи болю та приниженню, якого зазнав наш Спаситель. Молитву провадив о. Володимир Лукашевський, священник Відпустового центру, читаючи розважання зі своєї нової криги «В обіймах хреста».
На завершення хресної дороги, Владика пригадав вірним, що гріб не є останньою крапкою, бо далі було воскресіння і крапки в Його житті не було ніколи, бо Його життя триває і Він серед нас.
«Господь допускає зло, але перемагає. Коли Христос зціляв, то запитував про віру тих осіб. Знаймо, що Господь присутній з нами в цій війні. І наша віра потрібна, бо Господь хоче нашої участі у цій боротьбі – спершу в нашому житті з нашим гріхом, а потім вже із зовнішнім ворогом».
Найважливішою та кульмінаційною частиною чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Дмитро у співслужінні великої кількості душпастирів, загалом – 33 священників та 3 дияконів.
У часі Літургії Єпископ звернувся до вірних, ділячись думками про сенс духовного життя у жертовності:
«Божественна Літургія – це продовження в часі жертви Ісуса Христа, учасниками якої ми стаємо. Це вершина того, що може зробити людина у житті. Ісус йшов, падав, підіймався, Його бичували, прибили до хреста, де Він помер. Але це не стало кінцем, Він воскрес і діє, і діятиме до кінця світу. Спосіб життя Бога – це віддавати себе іншим до кінця. І ми мали б перейняти це у справжньому християнстві, а не формальному. Господь нікого не примушує, не лякає, але запрошує йти за Ним».
Інформаційний центр ІФДС