Історія Братства є досить давня. Воно існувало в Івано-Франківській (Станіславівській) духовній семінарії ще у довоєнні роки. Братство свщмч. Йосафата було засноване з ініціативи тодішнього єпископа-ординарія Григорія Хомишина. Він наголошував на тому, що майбутні священики мають наслідувати приклад свого покровителя Св. Йосафата і нести Боже слово та любов до тих людей, які цього потребують.
Коли у 1990 році семінарія відновила свою діяльність, то про відродженні Братства ще не йшлося. Спершу потрібно було зібрати викладацький корпус і створити умови для проживання та навчання семінаристів. Ідея відновлення Братства свщмч. Йосафата в ІФДС (тоді ІФТА) виникла під час VI студентської практично-наукової конференції, яка проходила в УКЦ м. Львова 20-23 березня 2003 р. Саме одним із питань, які обговорювались, було доцільність існування студентських товариств у вищих навчальних закладах.
До закінчення навчального року навколо цієї ідеї зібралась група студентів, а саме: Ігор Гріщенко, Володимир Крамар, Віталій Періг, Михайло Баран, Андрій Твердохліб, Микола Семенишин, Михайло Хоміцький, Роман Петруняк.
У вересні місяці із їхнім наміром про відновлення Братства. Вони поділились із префектом ІФТА о. д-н. Іваном Жуком, який активно підключився до втілення в життя цієї ідеї. Згодом до них приєднались Віктор Двикалюк та Іван Дмитраш.
23 вересня 2003 року були зібрані збори, на яких вирішили підняти архівні дані про існування братства при Станіславівській семінарії, розпитати очевидців та підготувати проєкт статуту. Також було вирішено взяти Архієрейське благословення єпископа-емерита Софрона Дмитерка на початок праці над відновленням (історичної справедливості) Братства.
На жаль, документальних даних про існування Братства свщмч. Йосафата при Станіславівській семінарії не збереглося, проте є згадка про існування певного товариства при семінарії. Також опираючись на розповідь
о. Володимира Безручко, припускаємо можливість існування Братства при Станіславівській семінарії, але під іншою назвою.
Наступні збори відбулись 29 жовтня 2003 р., на яких було затверджено проєкт статуту Братства. Згодом було підготовлено остаточний варіант Статуту, який було погоджено із ректором семінарії о. д-р. Олегом Каськівом, 20 листопада 2003 р., а вже 22 листопада того ж року було затверджено Правлячим Архієреєм Івано-Франківської єпархії Ректором ІФТА Кир Софроном Мудрим, ЧСВВ.
23 листопада 2003 року відбулись чергові збори, на яких було повідомлено про затвердження Статуту. Опісля чого було напрацьовано основні напрямки діяльності на найближчий час.
Основне завдання, яке потрібно було розв’язати, – це як перевести існування відновленого Братства з чисто формального у фактичний, тобто дієвий стан.
Згодом у семінарійній газеті «Христова Нива» надруковано статтю про Братство та запрошено всіх охочих семінаристів, яким не байдужа доля інших людей та які можуть поділитися любов’ю свого серця з іншими, вступати до Братства.
Невдовзі Братство почалось поповнюватись новим кандидатами, на кінець березня їх налічувалось 29 осіб. Пріоритетним напрямком діяльності Братства було обрано катехизацію студентської молоді.
Особливий внесок у відновлення Братства вклав о. д-н. Іван Жук, на протязі всього цього часу виконував обов’язки провідника.
2 травня 2003 року було скликано установчі збори на яких обрали Управу братства:
Голова – Віктор Двикалюк
Заступник – Михайло Хоміцький
Секретар –Володимир Крамар
Скарбник – Микола Семенишин
Урочисте відновлення семінарійного Братства Св. Йосафата відбулося в приміщені семінарійної каплиці. Ректор семінарії прот. д-р Олег Каськів відслужив молебень до Св. Йосафата і виголосив святкову проповідь, у якій висловив свою радість з приводу даної події і запевнив, що ректорат завжди буде допомагати Братству в його добрих починаннях.
Через півтора року діяльності у зв’язку з певними обов’язками, а саме будучи на етапі завершення ІФТА, дані семінаристи склали зобов’язання на зборах Братства.
Отож, було обрано нову Управу братства свящ. Йосафата:
Голова – Василь Перцович
Заступник – Роман Кузьмінський
Секретар – Андрій Заліський
Скарбник – Василь Чорній
В історію Братства увійшла така управа Братства за період з 2002 по 2022 рік:
Духівники:
о. Іван Жук (2002 – 2005)
о. Андрій Морквас (2006 – 2009)
о. Юрій Павлюк (2009 – 2020)
о. Роман Кандрач (2020 – дотепер)
Голови Братства:
Віталій Двикалюк (2002 – 2004)
Василь Перцович (2004 – 2006)
Ярослав Швачук (2007 – 2009)
Михайло Вацеба (2009 – 2011)
Тарас Стельмащук (2011 – 2012)
Ігор Стус (2012 – 2013)
Юрій Пасічник (2013 – 2014)
Ігор Клюба (2014 – 2016)
Михайло Макар (2016-2018)
Нагорняк Нестор (2021)
Тарас Воробець (2021 – 2024)
Владислав Гаврилюк (2024 — дотепер)
Заступники Голови Братства:
Роман Кузмінський (2002 – 2006)
Ярослав Швачук (2006 – 2007)
Василь Гершон (2007 – 2008)
Михайло Вацеба (2009)
Василь Скурчанський (2009 – 2011)
Ігор Стус (2011 – 2012)
Ігор Клюба (2012 – 2014)
Дмитро Ярич (2014 – 2016)
Дмитро Белей (2016)
Ковальський Андрій (2021)
Дяків Володимир та Нагорняк Нестор (2021 – 2024)
Тарас Воробець та Дмитро Нагорняк (2024 – дотепер)
Координатори ВС МХД:
Іван Дмитраш (2006 – 2007)
Тарас Савчук (2007 – 2009)
Петро Малецький (2009 – 2011)
Іван Луцишин (2011 –2012)
Тарас Максимів (2012 – 2013)
Михайло Ковчар (2013 – 2014)
Любомир Костюк (2014 – 2016)
Дмитро Белей (2016)
Дяків Володимир (2021 – 2023)
Секретарі Братства:
Андрій Заліський (2002 –2006)
Роман Манькевич (2006 – 2009)
Тарас Стельмащук (2009 –2011)
Михайло Озорович (2011 –2012)
Юрій Пасічник (2012 – 2013)
Василь Савчин (2013 – 2014)
Михайло Макар (2014 – 2016)
Юрій Залуцький (2016)
Пастушак Ярослав (2021)
Нагорняк Нестор (2021 – 2022)
Нагорняк Дмитро (2022 – дотепер)
Скарбники Братства:
Віталій Попадюк (2002 – 2006)
Василь Філіпович (2007 – 2009)
Андрій Яцишин (2009 – 2012)
Андрій Брик (2012 – 2016)
Павло Віра (2016)
Петренюк Юрій (2021)
Нагорняк Нестор (2021 – 2022)
Нагорняк Дмитро (2022 – дотепер)
СИМВОЛІКА БРАТСТВА
Згідно статуту Братства священномученика Йосафата, спільнота має свою печатку, герб та хоругву. Посилаючись на рішення управи та загальних зборів Братства, печатку та герб вирішено змінити. Для всіх членів спільноти був проведений конкурс для представлення своїх пропозицій щодо того, якою вони б хотіли бачити майбутню символіку Братства.
Переможцем конкурсу стала авторська праця учасника Братства, студента V-го курсу Івана Дутки. Брат Іван, маючи неабиякі здібності до малювання, також є головою літургічної секції при Братстві. Він використав свої знання і чудово підібрав символіку до композиції майбутньої печатки та герба, яка б відповідала меті та місії Братства.
Отже, стару печатку на якій була зображена символіка Берестейської унії, за ідею якої і віддав життя священномученик Йосафат, була замінена наступною композицією. На новій печатці у центрі, по-вертикалі є зображена чаша та Архієрейська мітра, як символ повноти священства, якою був наділений святий Йосафат, та символ «чаші терпінь», яку до кінця випив Архієпископ Полоцький, сповна виконавши слова із Євангелії: «Чашу мою ви питимете і хрищенням, що я ним хрищуся будете христитися» (Мт. 20:23). Уже на цьому фоні було також зображено хрестовидно до чаші пальмову гілку як символ мучеництва та перемоги і сокиру, що стала знаряддям вбивства священномученика Йосафата.
Основна центральна композиція по правому боці була обрамлена пшеничним колоссям, а по лівому – виноградною лозою. Така символіка є традиційною у Церкві та означає найперше Пресвяту Євхаристію та саму Церкву як містичне тіло Христове, Церкву живу, якою є кожен із нас.
Дуже було важливо підкреслити у цій печатці саме те, що вона представляє семінарійне Братство, яке стоїть на сторожі виховання та формації майбутніх священнослужителів, провідників Церкви. Тому, у самому підніжку композиції на зображеній стрічці було вміщено напис на грецькій мові: «Ви є світло світу» (Мт. 5:14). Саме священник у Церкві має нести людям світло Євангельської Благовісті і запалювати цим світлом усіх людей.
Завершальним акордом печатки став напис по колу, що здійснений в церковно-слов’янському друці: «Братство святого священномученика Йосафата Архієпископа Полоцького Івано-Франківської духовної семінарії».
Отже, управа Братства та усі члени спільноти щиросердечно склали подяку брату Івану Дутці за його працю для добра Братства. І напевно, що найкращою подякою для нього буде те, що його праця стане частиною історії спільноти та гарним свідченням жертвенності для розвитку Братства.
Презентація нової печатки та герба відбулася 2 вересня 2009 р. Б. в Івано-Франківській духовній семінарії.