Святий Стефан, якого також називають первомучеником, є однією з найшанованіших постатей у християнстві, а його пам’ять святкується 27 грудня за новим стилем календаря. Його ім’я з грецької перекладається як «вінець», що символізує вінець мученицької слави, який він отримав за свою вірність Христу.
Святий Стефан був одним із семи дияконів, обраних апостолами для служіння в Єрусалимській Церкві. Його місія полягала в допомозі бідним, вдовам і сиротам, а також у проповідуванні Євангелія. Диякони виконували важливу роль у першій християнській громаді, забезпечуючи справедливий розподіл пожертв і турботу про потребуючих.
У книзі Діянь Апостолів (Діян. 6:8–15) описано, що Стефан був «повний благодаті та сили», чинив чудеса й активно проповідував Христа. Його мудрість і переконливість у справах віри викликали спротив у деяких юдейських лідерів, які звинуватили його у богохульстві проти Бога та Мойсея.
Святого Стефана засудили на суді синедріону. У своїй останній промові він захищав Ісуса Христа і викривав духовну сліпоту юдейських лідерів. Розгнівані його словами, вони засудили його до смерті через побиття камінням.
Весь цей час архидиякон молився до Ісуса, щоб він прийняв його душу. А в свої останні хвилини Стефан помолився на захист своїх мучителів: «Господи, не постав їм цього за гріх!».
Стаття — бр. Ростислав Барбак
Інформаційний центр ІФДС