«Сьогодні ми зібралися тут, щоб “тихо” поколядувати собі, нашим полеглим Воїнам, але також запросити їх, щоб вони разом із нами заколядували, бо ми віримо, що, хоча їхні тлінні останки знаходяться у землі, але душа є в обіймах Милосердного Отця». З такими словами 31 січня до родичів українських Воїнів, які віддали своє життя за волю і незалежність нашої держави, звернувся Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії, під час «Тихої коляди» на Алеї Героїв Івано-Франківського міського кладовища, до якої долучилася спільнота Івано-Франківської духовної семінарії.
Подію організувала Комісія у справах душпастирства охорони здоров’я Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ спільно з Івано-Франківською духовною семінарією ім. свщмч. Йосафата.
Захід, на який зібралися близькі полеглих Героїв, духовенство та семінаристи, розпочався із панахиди за всіма полеглими Воїнами у війні. Її очолив Владика Микола у співслужінні о. Ярослава Рохмана, голови комісії у справах душпастирства охорони здоров’я Архієпархії, віцеректора семінарії о. Василя Михнюка та отців проводу формаційного закладу. Моління своїм співом супроводжував семінарійний октет «Te Deum».
Опісля зі словом потіхи до родичів полеглих Захисників звернувся Владика Микола. Спершу Єпископ зачитав слова особливої колядки «В темную нічку», а відтак мовив:
«Ми сьогодні прийшли сюди, до наших рідних, щоб їм заколядувати. Ця колядка, яку я щойно зачитав, здається, найкраще висловлює те, чому і для чого ми сюди прийшли. Пречиста Діва Марія, народжуючи свого Сина, уже пророче, немовби дивиться у майбутнє, кажучи, що Дитина буде рости, зростати, голосити світові правду і пізніше на Голгофі умре. Але насправді ми знаємо, що історія нашого Спасителя не закінчується на Голгофі. Зі Свого гробу Ісус Христос як воскреслий встає і воскрешає усіх померлих».
«А ми зараз хочемо колядувати, бо через колядки ми дізнаємося про життя Ісуса. У них ми дякуємо нашому Спасителеві за те, що Він настільки нас полюбив, що аж захотів стати Людиною. У колядках молимося, щоби Дитятко Ісус своїми невинними рученятами обійняв нас, щоби своїми оченятами, немов джерельна вода, поглянув на нас, а своєю дитячою правицею, проте всемогутньою, нас усіх благословив», — додав Владика Микола.
Згодом брати-семінаристи спільно з Архієреєм та душпастирями виконували різні колядки на прославу Ісуса Христа, крокуючи від могили до могили та перебуваючи поруч із близькими полеглих Героїв України.
Довідка (колядка «В темную нічку»):
В темную нічку, над Вифлеємом,
Ясна зоря зійшла,
Світлом землю покрила.
Пречиста Діва, свята Невіста,
В вертепі бідному Синочка зродила.
Спи, Ісусе, спи, маленький,
Спи, Ти, зірочко, моя.
Твою долю, мій миленький,
Тобі співаю я…
Ніжно цілувала, пеленою вкрила,
Поклала спати, тихо пісню завела:
Виростеш, Ти, Синку,
Станеш Ти дорослим,
У світі підеш, Дитиночка Моя…
Приспів.
Любов Господню і Божу правду
Ти, світом віри, людям своїм понесеш,
Правда буде жити, гріха окови розіб’є,
Но на Голгофі умре Дитятко моє…
Приспів.
Спи, Ісусе, спи, маленький,
Спи, Ти — мій рожевий цвіт,
І з надією на Тебе
Дивиться увесь світ!
Стаття — бр. Володимир Бурдиляк
Фото — бр. Назар Лемик
Інформаційний центр ІФДС