15 серпня урочисто відзначаємо празник Успіння Пресвятої Богородиці

Спомин цього празника сягає глибин християнства — традиція Церкви ще з апостольських часів засвідчила, що Пречиста Діва Марія після завершення Свого земного життя була взята Христом на небо із тілом та душею. Тропар сьогоднішнього свята каже: «В Успінні своїм Ти світу не залишила, Богородице, переставилася Ти до життя, бувши матір’ю життя».

Хоча у Святому Письмі немає прямої згадки про подію Успіння Матері Божої, проте знаходимо такі рядки у Книзі Одкровення, які мають безпосереднє відношення як до особи Богородиці, так і до Церкви й кожного з нас: «І з’явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір» (Одкр. 12:1).

Догму про те, що Діва Марія була взята на небо тілом і душею (Внебовзяття), проголосив Папа Пій XII у листопаді 1950 року, в апостольській конституції «Мunificentissimus Deus». Йдучи за Євангельською логікою та вченням Отців Церкви, документ говорить про те, що тіло Марії було збережене від усякого фізичного тління і прийнято разом з душею на небо:

«Вона [ред. — Діва Марія], завдяки абсолютно унікальному привілею, повністю подолала гріх своїм Непорочним Зачаттям, і в результаті не підлягала закону перебування в тлінні могили і не мусила чекати до кінця часів на викуплення свого тіла».

Слід зауважити, що проголошення догми відбулося через кілька років після завершення II Світової війни (1939-1945 рр.), саме тоді, коли зе́млі були спустошені, панував дух смерті, а люди були морально занепалі духом через втрати близьких на війні…

Тим то, апостольська конституція Папи Пія XII починається словами: «Найщедріший Бог, Який є всемогутнім, план провидіння Якого ґрунтується на мудрості та любові, у таємному задумі свого розуму пом’якшує страждання народів і окремих людей за допомогою радощів, які Він час від часу вносить у їхнє життя, так що за різних обставин і різними способами все може сприяти добру для тих, хто Його любить».

Даючи людству знак надії, що смерть — це не кінець, Апостольська Столиця окреслює свято Успіння як «свято радості та надії». Про це пізніше скаже Папа Бенедикт XVI. У цьому контексті конституція зазначає: «… це свято показує не тільки те, що тіло Пресвятої Діви Марії залишилося нетлінним, але й те, що вона здобула перемогу над смертю, отримавши небесну славу за прикладом свого Єдинородного Сина, Ісуса Христа — істини, які літургійні книги часто згадували стисло і коротко».

Це свято стає надзвичайно актуальним і для України та для її зболеного, багатостраждального народу, в умовах повномасштабної війни, яку розв’язав російський агресор. Тому усім тим, хто морально занепав, не бачить сенсу життя, бо війна забрала все, Діва Марія говорить: «Не тривожтеся, я з вами». Всім українським воїнам, які служать на фронті, Пресвята Богородиця вказує, що джерелом їхньої перемоги є Її Син — Христос. Лише Він дає цілющу силу та справжню надію. А якщо Він є моїм Богом, то чому я маю боятися смерті?

Тож усі, хто сьогодні страждає, нехай припадуть до стіп Пресвятої Богородиці, молячись про ласку цілющої сили, яка походить від вічного Бога. Просімо у Неї ласки не боятися смерті, не падати духом, а вже тут, на землі, сповнятись «повнотою безсмертя» у радості та надії. Просімо у Марії ласки міцної довіри до Христа, бо, як у одній із своїх проповідей зазначив Єпископ Діонісій Ляхович, «хто по-справжньому вірить у Христа, не вмирає, а засинає».