У середу, 28 жовтня, у рамках курсу «Дорога в Дамаск» у стінах Католицького ліцею ім. св. Василія Великого відбулася зустріч семінаристів Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата та молоді з капеланом УГКЦ о. Андрієм Зелінським. Захід організовано за сприяння молодіжної спільноти УГКЦ «Metanoia» та молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
На початку конференції присутні на чолі з духівником спільноти «Metanoia» о. Василем Савчином спільно помолилися за Захисників та Захисниць Батьківщини, за всіх учасників заходу та за Боже благословення для цієї зустрічі.
Опісля зі словом звернувся лідер спільноти «Metanoia» Святослав Стефанишин. Він представив спікера – о. Андрія Зелінського: радника з комунікаційної політики УГКЦ, військового капелана, письменника, викладача, члена чернечого ордену «Товариство Ісуса», співзасновника УАЛ, політолога, громадського діяча та автора книг «Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила», «Соняхи», «Семенові зорі» та «”Як дерево над водними потоками”. Філософія стійкості».
Протягом зустрічі спікер розкрив тему: «Де Бог на війні?», порушивши глибинні питання сьогодення: «Хто така людина?», «Що таке війна?», «Хто такий Бог?» та «Де шукати Бога на війні?».
Хто така людина?
«Одна з визначальних рис людини — це здатність проживати досвід. І йдеться не лише про події, а про усвідомлений досвід, з якого ми вибудовуємо власну особистість. Бог — це також досвід, і Господь кличе нас вийти Йому назустріч. Проживати такий досвід вимагає відваги, експерименту та готовності зробити крок у невідоме», – почав спікер.
Далі капелан поставив присутнім риторичне запитання: «Якби я запитав у вас: “А хто ви?”, то ви б найперше запропонували мені текст – розповіли б, де ви народилися, як вас звати, з ким товаришуєте й де ви навчалися. Це була б біографія у формі тексту. І ніби там десь поміж всіма фактами мало б загубитися найважливіше – людське життя та досвід його проживання. Проте досвід – це значно більше, ніж просто біографія. Людина – це не лише “текст”, адже без досвіду неможливо розгледіти сліду Божого».
Продовжуючи розмірковувати про сутність людини, о. Андрій додав: «“Бог створив людину «capax Dei» – здатною вмістити Бога”, – писав святий Августин Гіппонський. В оповіді про сотворення світу Господь творить чимало живих істот, але тільки в одну людину вдихає Свій Дух. Бог ділиться не просто життям, бо інші істоти теж живі, Він ділиться Собою. Ми носимо в собі здатність вмістити Бога, адже людина є істотою духовною. Як писав апостол Павло: “Де дух Господній, там воля”».
«Бути дитиною Божою – це не про безвідповідальність, це про спадкоємство. Ми є спадкоємцями Царства Божої любові, і кожен з нас відповідає за це тут і зараз – реальними діями або ж реальною безвідповідальністю. Важливо відчути власну відповідальність за свій час і свою мить, адже перше, що дозволяє людині рости – це відповідальність», – наголосив проповідник.
Що таке війна?
Аналізуючи тему війни та її присутність в нашому житті, капелан зазначив: «Чому війна? Тому що світ людей творять самі люди. Світ, у якому ми живемо, збудувати можемо тільки ми. Війна – це радикальна руйнація простору й часу, кінець людської раціональності, межа людяності, контраст буття та водночас досвід надприродного».
«Війна настає тоді, коли руйнується звичний порядок. Вона відкриває альтернативну форму існування, яка не регулюється ні цивілізаційними нормами, ні Божим Законом, ні людськими цінностями. Війна ніби виводить нас за межі нашої людської природи, і тоді стає видно, як потворно може виглядати людство поза межами цього порядку», – підкреслив лектор.
Святе Письмо нагадує: «Ви – помешкання Святого Духа» та «Воля Божа – святість ваша». А святий Іриней Ліонський зазначав: «Слава Божа – людина живуща». Живуща – це та людина, яка діє й цим приносить славу Богові.
Хто такий Бог?
Міркуючи про те, ким є Бог, о. Андрій наголосив: «Логос – це не просто звук чи звучання, це слово, наповнене значенням. Слово – це сенс, який творить дійсність. Воно не охоплює все повністю, але Бог завжди вірно присутній у Своєму слові».
«Бог – це життя та відвага жити. Бог – це саме буття, чистий акт буття. Він завжди більший за нашу уяву та за слова, якими ми намагаємося Його описати. Він є викликом до більшого добра та справедливості», – додав отець.
Де шукати Бога на війні?
Завершуючи тему «Де Бог на війні?», проповідник підсумував: «Наша присутність – це простір, де Бог стає дійсним для кожного з нас. Там, де людина серцем, де вона готова бачити красу, переступити власні межі й вірити, що здатна на більше – вона стає боротьбою за життя. Шукати Бога означає любити безкомпромісно, а отже – брати відповідальність за власну особистість».
Після завершення промови брати-семінаристи та молодь мали можливість поставити запитання спікеру. Розмова торкнулася складних тем духовного вибору та внутрішньої стійкості під час війни. Отримані змістовні відповіді стануть практичним орієнтиром для учасників у їхньому подальшому душпастирському служінні, особистісному розвитку та розбудові Католицької Церкви.
Стаття – бр. Владислав Флик
Фото – Лілія Кисилиця
Інформаційний центр ІФДС