Покликання святого апостола Натанаїла розпочалося зі свідчення апостола Филипа. Почувши про Ісуса з Назарету, Натанаїл спершу поставився до цієї звістки з певним сумнівом. Однак запрошення Филипа — «Прийди та подивися» — стало початком його особистої зустрічі з Христом.
Євангелист Іван розповідає про зустріч Ісуса з Натанаїлом такими словами:
«Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: “Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства”. Натанаїл же йому: “Звідкіль знаєш мене?” Сказав Ісус, промовивши до нього: “Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею”. Відповів же йому Натанаїл: “Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїлів”» (Ів. 1, 47–49).
Ця зустріч стала важливим моментом у житті Натанаїла. Ісус не лише відкрив йому те, чого інші не могли знати, але й пообіцяв, що він побачить ще більші речі:
«І сказав до нього: “Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого”» (Ів. 1, 51).
У церковній традиції Натанаїла ототожнюють з апостолом Варфоломієм, одним із Дванадцятьох. Його приклад нагадує, що шлях до Христа іноді починається із запитань і сумнівів, однак щира відкритість до правди допомагає людині розпізнати Божий голос і відповісти на Його покликання.
Інформаційний сайт ІФДС