У суботу, 06 серпня, в рамках щорічної прощі до Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, що у відпустовому місці Крилос, розпочалася насичена молитовна програма першого дня паломництва.
Цьогоріч проща до Чудотворної ікони Божої Матері має певні обмеження у зв’язку з воєнним станом в Україні, проте є надія, що вже наступного року відбудеться Всеукраїнська проща до цього відпустового місця.
Розпочалась проща із Великої Вечірні з Литією, яку очолив Владика Йосафат Мощич, єпископ Чернівецької Єпархії УГКЦ, у храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
Владиці Йосафату співслужили отці ректорату Івано-Франківської духовної семінарії, зокрема, ректор о. Тарас Путько, віцеректор о. Василь Михнюк, сповідник о. Михайло Віхоть та д-н. Іван Харевич, а також душпастирі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Богослужіння співом супроводжував семінарійний хор «Благовіст».
Під час молитви Вечірні відбувся урочистий обхід навколо храму з Чудотворною іконою Матері Божої й свічками.
На завершення спільного богослужіння Владика Йосафат висловив вдячність усім паломникам за їхню участь у прощі та закликав посилено молитися за настання миру в Україні, випрошуючи в Богородиці усіх ласк.
«Богородиця ходить зі своїм народом, вона посеред нас, перебуває у цьому благодатному місці. Наша місія зараз – випросити у Матері Божої благодать для того, щоб вистояв Київ, ми перемогли, а країна – відновилася. Просимо тебе Богородице, щоб ти взяла під покров всіх нас, всю нашу Батьківщину. Адже, зараз ми платимо дуже високу ціну, за те, що не вміли правильно цінувати і єднатися всі 30 років Незалежності», – виголосив єпарх Чернівецький.
Після цього, роздумуючи про саме місце паломництва, Владика Йосафат Мощич в контексті сьогоднішніх подій пригадав про те, що 1241 року на Київ напали монголо-татари, і окупували столицю.
«Тоді все керівництво та духовенство переїхали сюди, у Галич, щоби творити історію. Ми ще не до кінця усвідомлюємо, по якій землі ми ходимо, і хто тут був до нас. Це місце із прадавньою історією, яку треба берегти, щоб залишатися вільними та незалежними на своїй Богом даній землі. Дякуємо Господу за мудрість, за те, що допомагає нам стояти у цій складній, не справедливій боротьбі за нашу волю», – підсумував єпископ.
Опісля ікону Пресвятої Богородиці розмістили для публічного вшанування, під час якого всі вірні мали змогу припасти до стіп Божої Матері, випрошуючи у неї різні ласки.
Під час цієї частини молитовної програми о. Василь Михнюк та о. Михайло Віхоть мирували всіх паломників. Згодом о. Іван Жук прочитав молитви на оздоровлення для прочан.
Завершальною частиною першого дня прощі стала Хресна дорога, під час якої паломники заносили щирі молитви за мир в Україні та нашу перемогу, а також молилися у власних наміреннях, роздумуючи над жертвою нашого Спасителя.
Хресну дорогу провадили брати-семінаристи, які озвучували роздуми над 14-ма стаціями, які пройшов наш Спаситель, а також молитовним співом озвучували всю процесію.
На завершення першого дня прощі о. Михайло Віхоть поділився духовними роздумами з усіма вірними, наголошуючи на тому, що остання стація, яка знаменує покладення Тіла Ісусового до гробу, не є остаточним завершенням Хресної дороги, адже смерть — це не кінець, а початок вічного та щасливого життя з Богом. Священнослужитель підкреслив, що саме тому наш Спаситель Воскрес із мертвих, щоб дарувати нам це життя.
Джерело: ugcc.if.ua
