«Як тільки застромлено дерево Хреста твого, Христе, підвалини смерти захиталися, Господи. Бо ад, жадібно проглинувши Тебе, відпустив з тремтінням. Явив Ти нам спасіння Твоє, Святий, тому прославляємо Тебе: Сину Божий, помилуй нас!» — такі слова співаємо на святковій Утрені, 14 вересня, коли наша Церква відзначає празник Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Як семінарійна спільнота відзначила празник у храмі свщмч. Йосафата та які його особливості — читайте у нашому матеріалі.
Зібравшись на ранкові богослужіння, семінаристи спільно з префектом о. Романом Носиком молилися святкову Утреню, особливістю якої стало винесення Чесного Хреста на тетрапод. Під час обряду священник прикладає хрест до голови і виголошує ектенії, коли хор 24 рази співає «Господи, помилуй». У цьому часі пресвітер помалу схиляється з хрестом якнайнижче, а хор, відповідно до того, як він схиляється і підноситься, притишує або підносить голос.
Кульмінацією молінь стала Божественна Літургія. У своїй проповіді, розповідаючи майбутнім душпастирям про значення свята, ректор семінарії о. Тарас Путько мовив: «Роздумуючи над Хрестом Господнім, не можемо оминути ті хрести, які є в нашому житті. Як подібно до Ісуса ми можемо ті хрести понести? Хрест — це не є те, що хтось нам “накидає на спину”. Адже людина може з наріканням на Бога нести його. Важко сказати, чи він буде Богу приємний. Але Господь хоче пригадати, що хрест — це є те, що ми приймаємо добровільно та усвідомлено, і робимо це заради когось або заради чогось. Коли дивимося на Розп’яття, бачимо, що Ісус не прийняв Хрест по-насильницьки, а добровільно».
«Варто сказати, що моменти щастя в житті на перший погляд є дуже незначні, але вони формують у нас почуття любленості, почуття того, що ми не самі — біля нас завжди є Господь. Так само й хрест! Нести хрест означає вміти побачити кожну ситуацію у своєму житті у світлі Божої любові. Тому наскільки сьогодні я можу стати подібним до Того, Хто віддав Своє життя за мене?» — закликав застановитися ректор ІФДС.
Завершилися богослужіння потрійним поклоном перед хрестом та співом «Спаси, Господи, людей твоїх».
Автор: бр. Володимир Бурдиляк
Фотограф: бр. Назар Лемик
Інформаційний центр ІФДС