У неділю, 25 травня, після кількарічної перерви, вірні та духовенство Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ звершили традиційну щорічну прощу до Марійського відпустового центру, що у Зарваниці. До паломництва доєдналася спільнота Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата на чолі з ректором о. Тарасом Путьком.
Моління численних паломників до Пресвятої Діви Марії, прославленій у Зарваницькій чудотворній іконі, очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.
Про це зазначає Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Зустріч Архієпископа та слово про історичне значення Зарваниці
Прибувши з різних куточків Архієпархії до Зарваниці, духовенство та вірні зустрічали Преосвященнішого Владику Володимира, запрошуючи його звершити Архієрейську Божественну Літургію.
«Ми з вами маємо пам’ятати, що Зарваниця — це святе місце! Коли наша Церква почала виходити з підпілля, у 1988 році, тут, вперше, привселюдно, ще за радянських часів, на тисячоліття Хрещення Київської Русі, відправили урочисте богослужіння. КДБ радянського союзу не могло розігнали наших людей, бо їх було дуже багато. Тут, у Зарваниці, Богородиця показала, що прийшов час вийти Церкві на волю», — мовив Архієпископ до прочан перед молінням.
Під час Літургії Митрополиту Володимиру співслужили Єпископ-емерит Владика Василій Семенюк, Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архієпархії Владика Володимир Фірман, а також чисельно зібране духовенство Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ й отці проводу духовної семінарії.
Богослужіння своїм співом супроводжував семінарійний октет «Te Deum».
Щасливий був світ, коли прийшов Спаситель
Прослухавши євангельський уривок про сліпонародженого, Митрополит Володимир виголосив недільну проповідь.
«Спаситель у сьогоднішній Євангелії говорить: ”І поки Я у світі — Я світло світу” (Ів. 9:5). Великим нещастям для людини є сліпота, тому що перед її очима вічно похмура, непривітна ніч, вічна темрява. Нещасне і не завидне життя людини, що темна на очі. Але ще більше нещасне, незавидне життя людини, сліпої в душі, в якої є також вічна, непривітна темрява. Щасливий був світ, коли прийшов Спаситель. Людям відкрилися очі і вони побачили Божу славу. Про таке чудо оздоровлення сліпонародженого розповідає нам сьогоднішнє Святе Євангеліє», — мовив Архієрей.
Милосердний Спаситель обтирає кожну людську сльозу
За словами проповідника, всі чуда Ісуса Христа свідчать нам про велику Божу любов: найбільший доказ цієї любові — це смерть Божого Сина на Хресті за спасіння світу.
«Милосердний Спаситель проявляє Своє велике милосердя над різними людськими болями, Він обтирає кожну людську сльозу», — додав він.
Відтак Архієпископ роздумував про Пречисту Діву Марію: «Яке щастя для нас особливо сьогодні, в таких важких часах, мати біля себе завжди готову до помочі Небесну Матір. Її помочі і опіки нам дуже потрібно на кожному кроці нашого життя. Вона, Небесна Мати, Своїм милосердним оком вишукує нас — убогих, заблуканих, невдячних своїх дітей, і з радістю нам хоче допомогти в усіх потребах нашого життя».
Цього дня паломники численно приступили до Таїнств Покаяння та Пресвятої Євхаристії.
Після урочистої Літургії Митрополит Володимир подякував усім вірним та душпастирям Архієпархії, які, незважаючи на сильний дощ, прибули до Марійського духовного центру, щоб вимолювати ласк у Пресвятої Богородиці, а також просити миру в Україні.
Особлива подяка від Митрополита Івано-Франківського була звернена до Архієпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського Владики Теодора Мартинюка, а також до Владики Василія Семенюка та Владики Володимира Фірмана за теплий прийом прочан і значні зусилля, спрямовані на розвиток відпустового центру.
Завершення прощі
Згодом всі архієреї, душпастирі та прочани попрямували до джерела з цілющою водою, де відбувся Чин освячення води. Відтак священнослужителі благословили нею всіх вірних.
Завершилася Архієпархіальна проща молитвою Хресної дороги: прямуючи від стації до стації, вірні з священниками та семінаристами Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата роздумували над стражданнями Ісуса Христа на гору Голготу, які завершилися не Його смертю на Хресті, а тріумфальним Воскресінням із мертвих. Слід додати, що Хресну дорогу підготували, зачитували та супроводжували молитовним співом учасники октету «Te Deum».
Інформаційний центр ІФДС