У неділю, 29 грудня, ми вшановуємо пам’ять святого Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії — великого Божого вибранця, який у послуху віри брав участь у плані Божого спасіння людства.
Також наша Церква у цей день спогадує Давида царя та Якова, по плоті брата Господнього.
Христос, як Боголюдина, корився владі Матері та Йосифа, якого називав батьком. Господь вибрав для Ісуса найгіднішого опікуна, наділивши Йосифа добротою і чеснотами, що відповідали цій великій гідності. Тому Святе Письмо називає Йосифа «праведним» (Мт. 1, 19).
У Тропарі на богослужіннях співаємо: «Благовістуй, Йосифе, чудеса Давидові, богоотцю.* Ти бачив Діву, що родила;* з пастирями славословив ти,* з волхвами поклонився ти, від ангела вістку прийнявши.* Моли Христа Бога спасти душі наші».
Святий Йосиф був дуже близьким до Спасителя, і навіть сам Ісус назвав його батьком. «Цього титулу „батько“ не удостоївся ані ангел, ані святий у небі, лише Йосиф був так названий» (св. Василій Великий).
Ісус був слухняним Йосифу на землі, тож і зараз Бог не відмовить його проханням через заступництво цього святого.
Для кожного з нас святий Йосиф може стати прикладом ідеального батька, чоловіка та опікуна, а також втіленням глибокого смирення і беззаперечного послуху Божій волі.
Стаття — бр. Максим Олійник
Інформаційний центр ІФДС