Десятого жовтня у Івано-Франківській духовній семінарії завершилися дні духовної віднови, які провадив о. Антоній Вацеба ВС.
У другій науці отець розважав над проблемою гріха, який завжди присутній у житті кожної людини. Його неможливо уникнути повністю, тому потрібно навчитися миттєво реагувати на власні упадки, щоб не дати йому можливості залишитися глибоко у душі: «Істинну природу гріха з усіма його наслідками розуміє тільки Бог, тому, щоб правдиво зрозуміти причину гріха і навчитись його долати, треба намагатися дивитися на нього очима Бога, тобто очима любові».
Основною темою третьої науки були роздуми над особливим станом душі — літопість. Цей стан характеризується абсолютною байдужістю до власного духовного життя і вважається більш небезпечним, ніж свідоме вчинення гріха: «Людина, яка чинить легкий (повсякденний) гріх, не зобов’язана із нього сповідатися, адже він змивається Святим Причастям. Такі гріхи мають також і корисний ефект, адже нагадують людині, що шлях до досконалої святості не має меж. Однак, коли особа знаходиться у стані літопості, вона байдуже ставиться до цих гріхів, щодня повторюючи їх знову і знову, роблячи їх важкими».
В останній четвертій науці реколектант розважав над особливою чеснотою любові. Любов ,за своєю природою, є творча. Будь-яка справа зроблена з любов’ю приносить дивовижні плоди. Найчистішим проявом любові є Ісусова жертва на хресті, яка примирила людину із Богом. Після цього о. Антоній розповів про три етапи градації божественної любові, згідно думки преподобного Івана Касіяна: «Перший етап — віра раба, який знає, що нічого не отримає, однак продовжує вірити; другий етап — надія слуги, який знає, що отримає щось за свою працю; третій етап — любов сина, який нічого не потребує, адже знає, що і так все належить йому».
На завершення реколекцій о.Антоній традиційно уділив апостольське благословення та окропив усіх присутніх освяченою водою.
