У понеділок, 25 березня, наша Церква відзначає свято Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, яке є одним із найважливіших та найрадісніших свят у церковному календарі.
Під час святкування цього празника ми пригадуємо євангельську розповідь, як Господь послав Архангела Гавриїла до Діви Марії, щоб сповістити їй про народження Ісуса Христа, якого Вона зачне у своєму лоні від Святого Духа.
У цей святковий день ми вшановуємо Матір Божу, яка прийняла велику місію — бути Матірʼю Сина Божого.
Її віра й відданість стали взірцем для нас усіх. Марія поклала своє серце на Божий вівтар, надаючи нам приклад твердої віри й безмежної відданості.
Для Марії цей день був випробуванням віри та покори перед волею Божою. Вона була здивована і збентежена, коли Архангел з’явився перед нею.
Проте саме відповідь Марії “так” відкрила дорогу для народження Спасителя людства.
Історія святкування Благовіщення сягає глибокої давнини. Це свято було офіційно встановлене у Західній Церкві ще в V столітті, хоча перед тим воно відзначалося лише у Східній Церкві.
Нехай свято Благовіщення стане для кожного з нас часом для роздумів і вдячності перед Божою мудрістю і милосердям, які Він виявив до нас через зачаття Сина Божого у лоні Пречистої Діви Марії.
Розважмо сьогодні у своєму серці над благословенною роллю Пресвятої Богородиці, яка, керуючись покорою та послухом, стала великою заступницею кожної людини.
Нехай її материнське благословення й опіка охороняє нас і веде до вічного життя.
Стаття — бр. Олег Шумило
Інформаційний центр ІФДС