У Велику середу, 1 травня, в Івано-Франківській духовній семінарії завершились триденні великопісні реколекції, які провадив голова студентського капеланства Львівської Архієпархії УГКЦ о. Юрій Остапюк.
Упродовж цього часу брати-семінаристи мали змогу в тиші роздумати над своїми внутрішніми проблемами, переживаннями та станом власної духовності. Реколекції стали можливістю для самовдосконалення та збагачення душі, для духовного зросту і розвитку.
У першій науці реколектант поділився своїм власним духовним досвідом та підкреслив значення самовдосконалення у розвитку емоційної та особистісної зрілості. Він також зауважив, що в роботі з молоддю необхідно наголошувати на власному досвіді в спілкуванні з Богом.
Другу науку отець-реколектант зосередив на темі критики, яка часто обмежує наш власний розвиток і перешкоджає формуванню особистості. Він наголосив, що кожен з нас зіштовхується з критикою, але це не повинно нас сковувати. Також в рамках цієї науки о. Юрій підкреслив значення гріха, зазначивши, що не можна просто нехтувати ним, оскільки він залишає рану, якій потрібен час, щоб загоїтись.
«Не тікайте від своїх болів, від своїх переживань, від свого справжнього “я”», — на таких словах наголосив у третій науці отець Юрій. Також реколектант закликав братів-семінаристів роздумати над власними болями, переживаннями, що їх турбують, над складними моментами життя та способами, як їх пережити.
У четвертій науці семінарійна братія роздумувала над темою страху та його значенням у житті. Реколектант наголосив на тому, що страх є Божим даром, який спрямовує нас у складних моментах. Також о. Юрій закликав семінаристів не занедбувати, але плекати особисту молитву, яка має велике значення для нашого духовного та емоційного розвитку. Крім того, він підкреслив важливість розуміння власної цінності перед Богом, незалежно від життєвих випробувань та можливих помилок.
«Як майбутні душпастирі, ви повинні бути чутливими до болю та проблем інших людей, адже наше покликання полягає в тому, щоб бути поруч з людиною у її скрутні моменти, підтримати та вислухати її. Проте, не забувайте і про власне серце, бережіть його, щоб мати можливість допомогти іншим», — з такими словами звернувся о. Юрій до братів-семінаристів у п’ятій науці.
Перед завершальною наукою брати-семінаристи мали Хресну дорогу, яку провадили учасники семінарійного октету «Te Deum». Присутні мали змогу роздумати над страстями Христа та Його неоціненною жертвою за кожного з нас, а також застановитися над тим, як зараз не легко в Україні, яка є зраненою.
Завершилися великопісні реколекції шостою наукою, в якій реколектант разом з семінаристами нагадав про попередні науки та підкреслив значення семінарійної формації як необхідної складової майбутнього душпастирського служіння. Він також додав: «Ми формуємося в семінарії, вдосконалюємось, щоб у майбутньому стати гідним джерелом живої води для тих, хто її потребує». Душпастир наголосив на потребі бути готовим до різноманітного служіння, яке приготував для нас Господь, адже служіння — це не лише обов’язок, але й благословення, яке Господь приготував для кожного.
«Формуватися ми будемо протягом усього життя, і нехай це не розчаровує вас, адже сам процес формування є важливим. Ми повинні вчитися, дбати про своє серце, розуміти, що любимо, і що не любимо, розвивати свою освіту та професійні навички, поглиблювати свої знання, дбати про сім’ю», — зазначив реколектант.
На завершення реколекцій префект семінарії о. Роман Носик від імені отців ректорату та семінарійної братії висловив слова вдячності о. Юрію за проведені дні духовної віднови. Опісля реколектант благословив всіх освяченою водою.
Реколекції — це духовна пожива для розвитку покликання священника й неоціненна формація, це час відділення від повсякденності для того, щоб поглибити віру, молитву та відносини з Богом. Під час реколекцій семінаристи мають можливість не лише зосередитися на власній духовності, але й роздумати про своє покликання та шлях до священства. Реколекції допомагають семінаристам зростати духовно, зміцнюють їхнє покликання та підготовляють до труднощів майбутнього душпастирського служіння.
Стаття — бр. Олег Шумило
Фото — бр. Назар Лемик
Інформаційний центр ІФДС