Вперше це свято стали відзначати в IV столітті після освячення храму Воскресіння Господнього, спорудженого святим Костянтином Великим на Голгофі в Єрусалимі.
14 вересня 335 року відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього, на якому розіп’яли Ісуса Христа.
Хрест виявила мати імператора Костянтина Великого, св. Олена, коли приїхала в Палестину. При розкопках знайшли печеру Гробу Господнього, а біля неї – три хрести. Коло одного з них, згідно з легендами, зцілилася від хвороб одна жінка, а померлий чоловік воскрес після дотику до хреста. Після цього і був визначений той самий Хрест, на якому розіп’яли Спасителя.
У VII столітті перський цар Хосров II розбив грецьке військо і розграбував Єрусалим, а Хрест Ісуса Христа відвіз до Персії. Там святиня знаходилася 14 років – Хрест повернув назад імператор Іраклій I.
Хрест у нашому християнському житті відіграє важливу роль. Вдивляючись у хрест, кожен християнин бачить не знаряддя вбивства, а трон Спасителя, де Він відкупляє нас.
Хрест – це знак для диявола, що він уже переможений і не має сили панувати над людиною.
Хрест – це надія на спасіння.
Знак хреста є знаком нашої перемоги та сили.
Тому ми як християни маємо шанувати і пам’ятати чесний і животворящий Хрест.