Сьогодні, 26 листопада, Свята Церква вшановує пам’ять святого Івана Золотоустого, архієпископа Константинопольського, видатного оратора, котрий легко під натхненням Святого Духа навертав людей до Господа.
Народився в Антіохії близько 347 року в сім’ї військового керівника. Його батько, Секунд, помер незабаром після народження сина, а мати, Анфуса, не стала більше виходити заміж і віддала всі сили вихованню Івана.
Обдарований юнак навчався у кращих філософів і риторів, його наставником був відомий язичницький оратор Ліваній, який покладав великі надії на Івана. У 18-річному віці він відправився до Афін, щоб вдосконалюватися у красномовстві та поглибити навчання з філософії.
У 381 році Золотоустий у своїй Батьківщині став дияконом, а згодом він удостоївся архієпископського сану з осідком в Константинополі.
Святитель був мужем милосердя: давав милостині потребуючим, будував лікарні та благодійні установи. У своїх проповідях викривав вади можновладців, чим нажив собі чимало ворогів, адже не боявся виголошувати правду.
Через деякий час Золотоустого заслали у вигнання до Вірменії, а потім, через два роки, до Піцунди, але в дорозі святий помер. Це сталося в 407 р.
У нашій Церкві маємо Божественну Літургію, яку уклав св. Іван Золотоустий. Він був її реформатором, адже склав її таким чином, щоб вірні могли з усією побожністю та ревно, без розсіяності, молитися до Господа, приймаючи Пресвяту Євхаристію.
Іван Золотоустий — вселенський учитель Церкви, є одним із трьох її «великих святителів», який освітив світ світлом правдивого християнського вчення. Його особливе слово перетворювало серце людини, а життя було насичене випробуваннями та викликами.
Його наука є укріпленням всіх людей, які стараються жити у чеснотах та викорінювати свої недоліки і пристрасті.
Підготував бр. Юрій Гураль