Владика Софрон Мудрий – народився у Золочеві 27 листопада 1923 р. У 18 років після побачених катувань та вбивств червоного терору на Золочівщині твердо вирішив посвятити себе служінню Господу. «Яка марнота, оце людське життя! Якою жахливою є людина й держава без віри в Бога! Безбожна людина стає страшнішою за лютого звіра. Навіть більше: вона стає страшним знаряддям самого сатани» – із книги його спогадів. Під час війни опинився у Німечинні потім імігрував у США де у 1946 р. вступає до монастиря отців-василіян. У 35 років став священником, згодом переїхав до Риму, де здобув ступені доктора богослов’я, магістра канонічного права, професора Папського інституту східних наук. 40 років працював в українській службі радіо Ватикану. Був ректором Української колегії Святого Йосафата. На 71 році свого життя преосвященний Софрон Мудрий повернувся в Україну, де у 1994 р. очолив Івано-Франківський теологічний інститут, який завдяки його зусиллям піднявся до рівня теологічної академії. Від 1997 р. до 2004 р. був правлячим Архиєреєм Івано-Франківської єпархії УГКЦ. Служив єпископом-помічником митрополита Володимира Війтишина, був добрим порадником та наставником для молоді, мудрим душпастирем для вірян, незаперечним духовним авторитетом для шукаючих Господа. Помер 31 жовтня 2014 р. в Івано-Франківську. Похований в крипті Архикатедрального собору Воскресіння Христового.
Софрон Мудрий був і великим науковцем він написав багато праць по канонічному праві. Історії церкви а також вийшли у друк його проповіді і роздуми.
Ми можемо згадати його цитату яка стала крилатою: «Вчорашній день вже не мій. Завтрашній день ще не мій. Але нинішній день мій. Отже, кожний нинішній день стараюся проживати всю повноту злуки з Богом, з його святою волею і, де можливо, творити добро і уникати зла. Це філософія мого життя».
У ньому завжди виділялись особливі якості які можуть послужити прикладом для наслідування.
1. Софрон Мудрий був мужем молитви він кожен день молився молитвослов і інші молитовні практики.
2. Був надзвичайно енергійною людиною від нього завжди віяв добрий настрій.
3. Був справжнім батьком для своїх вірних.