Велика і свята субота: тиша гробу і передчуття Воскресіння

Велика й свята є ця Субота, напередодні світлого празника — Христового Воскресіння, адже Церква під час богослужіння згадує перебування Спасителя у гробі та Його зшестя до Аду. Минають останні години перед Воскресінням Христовим — найбільшим святом для християн. Ще в храмі лежить плащаниця, ще Господь ніби спочиває в гробі, але вже відчувається передчуття духовної радості й глибока вдячність Ісусу Христу за перемогу над смертю та звершене спасіння людського роду.

Тропар цього дня оспівує перемогу Христа над смертю: «Коли зійшов Ти до смерти, Життя безсмертне, тоді ад умертвив Ти блистінням божества. Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив Ти, всі сили небесні взивали: Життєдавче, Христе Боже наш, слава Тобі».

Літургія святого Василія Великого у Велику суботу звершується разом із Вечірнею та має хрещальну тематику, адже в давнину цього дня хрестили дорослих, підготовлених упродовж Великого посту. Про це нагадує апостольське читання з Послання до Римлян: «Всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть Його хрестилися…» (Рим. 6:3). Перед Євангелієм замість «Алилуя» співають слова 81-го псалма: «Воскресни, Боже…», під час яких священники переодягаються у світлі ризи, що символізує перехід до воскресної радості. Євангеліє розповідає про порожній гріб і явлення воскреслого Христа мироносицям.

Сьогодні, 11 квітня, богослужіння очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії — о. Тарас Путько у співслужінні з отцями проводу семінарії. Моління своїм співом супроводжував семінарійний хор «Благовіст».

Наприкінці богослужіння перед Плащаницею на литійнику о. Тарас поблагословив просфори, пшеницю, вино та оливу, а насамкінець священнослужителі, хор та семінаристи заспівали тропар “Благообразний Йосиф”.