У неділю, 19 листопада, до Івано-Франківської духовної семінарії з архіпастирським візитом прибув Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук та очолив святкові богослужіння з нагоди 130-ліття від першої згадки про заснування семінарії, 380-річчя від беатифікації покровителя закладу – святого священномученика Йосафата Кунцевича та 400-ліття від його мученицької смерті.
На святкові моління зібралися єпископи УГКЦ, ректорат семінарії, брати-семінаристи, духовенство, представники влади й запрошені гості.
Найперше Предстоятеля УГКЦ у серці Івано-Франківської Архієпархії – духовній семінарії зустрічала семінарійна спільнота на чолі з ректором прот. Тарасом Путьком, а також представники влади, зокрема голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків та народна депутатка України Оксана Савчук.
Відтак розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав у співслужінні Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, Єпарха Коломийського Владики Василія Івасюка, Єпарха Стрийського Владики Тараса Сеньківа, Єпарха Бучацького Владики Дмитрія Григорака, Екзарха Одеського Владики Михайла Бубнія, Єпископа-помічника Івано-Франківської Архієпархії Владики Миколи Семенишина, а також отців ректорату семінарії та духовенства Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Урочисті моління своїм співом супроводжував семінарійний хор «Благовіст».
Звертаючись у своїй проповіді до семінарійної спільноти, духовенства та гостей, Патріарх Святослав розважав над уривком із Євангелії.
«Сьогоднішнє Євангеліє змальовує нам Ісуса Христа як Того, “що сила виходила з Нього і всіх оздоровляла”. Христос — як джерело сили, що хворих оздоровлює і навіть померлих воскрешає», – мовив Блаженніший Святослав.
Відтак Блаженніший Святослав пояснив значення слів «Не бійся, тільки віруй» у житті кожного християнина.
«”Не бійся, тільки віруй” — ці слова сьогодні по-особливому резонують у серцях українського народу, який переживає війну. Ми всі боїмося, адже кожного дня мусимо навчитися жити у небезпеці смерті. Кожної хвилини, чи то в Києві, чи в Запоріжжі, чи у Франківську, ми мусимо бути готовими духовно у своєму серці, аби стати перед обличчям Бога».
«”Не бійся, тільки віруй”, — ці слова звернені до вас, брати-семінаристи. І вони у дуже глибокий спосіб ставлять перед вами мету, завдання вашого життя, навчання й виховання у семінарії. Ми сьогодні хочемо в особливий спосіб вшанувати постать священномученика Йосафата, 400 років смерті якого цього року ми так урочисто відзначаємо», – наголосив Предстоятель УГКЦ.
Опісля цього Отець і Глава УГКЦ підкреслив, що, завершивши семінарію, хлопці мусять бути тими, хто не просто говорить про Христа, а несе Його людям: «Проповідь — означає відкрити доступ до Отця через Сина, силою і діянням Святого Духа, як це каже нам сьогодні апостол Павло».
На завершення проповіді Патріарх зазначив, що торкнути Христа, пережити Його животворящу силу ми можемо тут, у храмі, через Святу Тайну Євхаристії, якою Христос хоче торкнути нас не краєм своєї одежі, а Своїм Тілом і Своєю Кров’ю.
Після Літургії у храмі лунало Многоліття. Опісля Патріарх висловив вдячність всім єпископам, присутнім на святкових моліннях.
Зокрема, Предстоятель УГКЦ висловив подяку Митрополиту Володимиру Війтишину, який є батьком духовної семінарії: «Дух у семінарії залежить від духу Єпископа, який нею опікується».
Як мовив Блаженніший, семінаристи повинні мати живий взірець для свого наслідування, яким є Митрополит Володимир.
«Вперше як Глава Церкви я відвідую спільноту цієї семінарії. Вона так гостинно приймала і Синод Єпископів, і Патріарший Синод, але, щоб відвідати саму спільноту семінарії, потрібно було дочекатися ювілейного празника св. Йосафата Кунцевича», – зазначив Патріарх.
Відтак Патріарх мовив, що приклад мужності Владики Василія Івасюка, який спільно молився з усіма після реабілітації, має надихати сьогодні всіх Воїнів, які отримали поранення. Згодом Патріарх подякував всім іншим владикам за єднання у молитві.
Пізніше Патріарх зазначив, що сьогоднішня молитва також підносилася за ректора о. Тараса Путька та весь ректорат й духівників семінарії.
«У руках кожного Єпископа є сьогодення Єпархії, в руках ректора – її майбутнє. Вам Церква виявила велике довір’я, яке мусите передати», – звернувся Блаженніший Святослав до ректора семінарії.
Згодом Блаженніший привітав семінаристів з нагоди свята: «Семінарія завжди закладає певний спосіб священичого життя і служіння. Вчіться жити у спільноті, адже Церква – це спільнота Христових учнів. Зростайте не тільки в літах, а в мудрості і Божій благодаті. Церква чекає на добрих, святих й молитовних священиків, які знають не тільки про Христа, а живуть, як Він».
Далі Патріарх висловив подяку всім жертводавцям за їхню щедрість для розвитку семінарії, без яких ця інституція не могла б існувати. Зокрема, він висловив подяку голові Івано-Франківської ОДА Світлані Онищук, міському голові Руслану Марцінківу та представникам Верховної Ради України.
«Дякую, що ви розумієте наскільки важливою є ця інституція не тільки для Церкви, а й для всієї держави», — мовив Глава УГКЦ.
Відтак були зачитані Патріарші грамоти, які вручили ректорату семінарії та всій семінарійній спільноті за щедрі покликання, ревне служіння Церкві випускників семінарії. Також було зачитано Патріаршу грамоту Василю Чуфусу, Сергієві Чуфусу, Роману Грицаку та їхнім родинам за жертовність на підтримку семінарії.
Опісля Митрополит Володимир подякував Блаженнішому Святославу: «Ваші відвідини і ця спільна молитва всіх нас піднімає й допомагає у час війни. Ми дякуємо Вам, що Ви вказуєте дорогу до спасіння. Нехай Господь благословить Вас, а Пресвята Богородиця нехай веде Вас завжди своїм омофором».
Пізніше ректор семінарії прот. Тарас Путько висловив вдячність Отцю і Главі УГКЦ за архіпастирський візит до семінарійної обителі:
«Ваше Блаженство, Ви є тим яскравим світичем Божої любові. Ви, як св. Йосафат, своєю присутністю та дією вказуєте на ту особливу ознаку нашої Церкви – єдність».
На завершення всі присутні у храмі заносили прохання до Господа за перемогу і довгоочікуваний мир в Україні, виконуючи духовний гімн «Боже Великий, Єдиний».
Інформаційний центр ІФДС