Протягом 17-18 листопада в Івано-Франківській духовній семінарії тривали листопадові дні духовної віднови. Цього разу реколекції для братів-семінаристів провадив о. Софрон Зелінський, ВС, парох храму Різдва Христового, що у м. Івано-Франківську.
Найперше о. Роман Носик, префект формаційного закладу, представив семінарійній спільноті реколектанта. Опісля своїм вітальним словом він заохотив братів відкрити свої серця на слово Боже, що лунатиме з уст реколектанта.
Після цього о. Софрон розпочав свою вступну науку, де розповів про важливість живого діалогу з Ісусом. Він зазначив, що кожній людині для щасливого життя необхідно зрозуміти, що Бог хоче від неї, та пізнати Божу волю.
Також реколектант роздумував про недоліки людини: «Причиною падінь стає наш основний недолік. Нам слід його визначити, щоб могти його вилікувати»
Розважаючи над розмовою Христа та молодого юнака, о. Софрон зазначив: «Юнак мав серйозний погляд на життя, але не мав відповіді на питання, що робити, щоб мати життя вічне. Але, попри сповнений любові погляд Христа на нього, він не захотів зректися себе і свого майна».
«Тому щасливий є той, коли виконує те, що просить Христос. Кожній людині слід довіритися Христу, щоб кинутися в цей океан життя, знаючи, що Він буде вести її кожної миті», – роздумував проповідник.
Реколектант також мовив, що Бог просить повної віддачі свого життя задля Нього. «Ісус перевертає мислення людини: з логіки думання про себе – дбати про інших. Переживання за ближнього є ознакою любові».
Після Вечірні реколектант провів свою II науку, в якій мовив:
«Ми більше переживаємо за те, що втратимо, ніж те чи Бог нас обдарує: Чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те приготовив Бог тим, що його люблять – слова апостола Павла».
За словами о. Софрона, чим людина щедріша, тим більше Бог обдаровує її ласками. Тому Бога перевершити щедрістю неспроможний ніхто.
Наступного дня, 18 листопада, у своїй проповіді під час Літургії, о. Софрон провів третю науку. «Велике бажання робить великі речі. Закхей мав перешкоди до зустрічі з Ісусом. І ми також маємо їх: це внутрішні перепони. Низька самооцінка спричиняє опускання рук, тому ми не можемо прямувати вперед. Також через невизнання правди про себе не можемо йти за Христом – нас поневолює гріх, про який говорить наша совість».
За його словами, через думку інших ми не робимо багато добрих речей, стаємо фальшивими. Проте слід пам’ятати, що не людина мене оцінює, а Бог.
В четвертій та завершальній науці о. Софрон розповідав про розпізнавання духів та боротьбу проти спокус від диявола. Він забирає в людні спокій, навіює сумніви, перешкоджає нашій витривалості. «Тому стараймося постійно вдосконалювати свої слабкі місця, і якщо будемо противитися дияволу, він відступить. Лише у стані духовної втіхи, який веде Бог, можемо робити свідомі вчинки та приймати рішення».
На завершення днів духовної віднови префект семінарії о. Роман Носик подякував о. Софрону Зелінському за мудрі науки, повчальні історії та спільну молитву, після чого семінарійна братія заспівала Многоліття.
Відтак отець-реколектант благословив всіх присутніх освяченою водою.
Стаття – бр. Володимир Бурдиляк, бр. Олег Шумило
Фото – бр. Назар Лемик
Інформаційний центр ІФДС