У четвер, 29 грудня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні відбулися особливі подячні чування на завершення року. Очолював моління Владика Теодор Мартинюк – єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архієпархії.
Перебуваючи в часі Різдвяного посту та в останніх днях року, віряни з різних куточків Прикарпаття скористались з нагоди молитовно подякувати Богу за прожитий час та попросити благодаті для наступного 2023 року.
Семінарійна спільнота також взяла активну участь у цих особливих чуваннях. На моління до Старуні прибули отці ректорату семінарії, зокрема о. Тарас Путько — ректор семінарії, о. Василь Михнюк — віцеректор, о. Іван Харевич — префект, о. Василь Гоголь — сповідник, а також брати-семінаристи, які прислуговували у храмі свв. ап. Петра і Павла та поза ним, й традиційно прикрашали всі богослужіння своїм співом.
Традиційно нічні моління розпочалися молитвою Вечірні, яку очолив о. Тарас Путько. Опісля паломники помолилися молебень до блаженного Симеона Лукача. Після чого з повчальним словом до вірних звернувся проповідник – Владика Теодор.
«В часи переслідувань Церкви на цьому святому місці жив блаженний священномученик Симеон Лукач. Це було випробування віри. Сьогодні у полоні перебувають наші священники і ми навіть не знаємо, що з ними. Ця страшна війна подає нам шанс усвідомити, що означає любити рідну землю. Бог подарував нам цей клаптик землі, який називається Україна. Це Божа воля, яку ніхто і ніщо у цілому всесвіті не може змінити. Наша земля, по якій ми ходимо – це дар від Бога. Маємо шанувати і обороняти її. Перед нами стоїть завдання – перейти це випробування з Богом. Не маємо права допустити, щоб наше серце заполонила ненависть, злість чи фальш. Стараймось наповнювати його добром, Божою надією та любов’ю», – закликав єпископ.
Відтак, відбулися молитви на оздоровлення та благословення мощами блаженного Симеона. І перш ніж вирушити Хресною Дорогою Спасителя, вірні взяли участь у відкритті Різдвяної шопки, в якій 11 великих фігур інсценізують події Христового народження.
Тож, вірні зі свічками в руках вирушили шляхом Ісуса Христа, перебуваючи у спільній молитві та роздумах. Хоч цей рік був дуже непростим для усіх українців, але ми завжди можемо знайти причини великої вдячності нашому Господеві.
Кульмінаційним моментом чувань стала Божественна Літургія, яку очолив владика Теодор. У своїй проповіді єпископ-помічник звернувся зі словами духовної підтримки:
«В часі війни, коли наш народ переживає це лихоліття, багато хто з нас говорить про втому. Довкола так багато болю і страждань, що годі зміряти чи виразити словами. Але Спаситель звертається зі словами: «Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть голови вгору, бо ваше визволення близько». Віра в Бога – це переконання в тому, що Він посеред нас і присутній в нас самих. Бог ніколи не покидає людину. І Пресвята Богородиця супроводжує нас на цьому шляху, показуючи нам Ісуса Христа. Нехай Божа благодать огортає кожного з нас Божим теплом, розрадою та силою, щоб ми могли бути тією надією одні для одних».
Завершилися моління уділенням повного відпусту усім, хто виконав необхідні для цього умови. Адже, усі вірні протягом вечора мали можливість приступити до Таїнства Покаяння або ж мати духовну розмову із запрошеними душпастирями.
З нагоди завершення останніх у цьому році чувань усіх присутніх ласкаво запросили на солодке частування.
Джерело: ugcc.if.ua
Інфоцентр ІФДС