9 грудня наша Церква почитає чудесне свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною. Цей празник має давню згадку ще в типіконі святого Сави в V ст. У VIII столітті святий Андрій Критський укладає службу празника, а Георгій Нікомедійський величає його у своїх проповідях.
Цікаво, що празник Непорочного Зачаття має окрему історію на Сході та на Заході. Святкуючи цей празни,к Східна Церква зосереджує увагу чуду Зачаття Марії від старших за віком і неплідних батьків — Йоакима та Анни.
У цей час Західна Церква ставить головний акцент на тому, що Марія була зачата без первородного гріха, тобто була непорочною з першої миті свого зачаття.
У 1854 році Папа Пій IX своєю буллою проголосив Непорочне Зачаття догмою віри, що зробило це свято ще важливішим для католиків.
«Східні Отці Церкви називають Матір Божу «Пресвятою» (Πανγίαν) і величають Її як «вільну від усякої плями гріха, немов спорудженою Святим Духом і оформленою в нове творіння». Божою Благодаттю Марія залишилась чистою від усякого особистого гріха впродовж усього свого життя» (ККЦ, 493).
У Стихирах на Вечірній співаємо: «Полки святих і вибранців Божих, змагаючись із сатаною, перемогли його, але не так, як ти, преблагословенна Богомати! Бо, перше ніж перемогти його, вони були ним поневолені, коли зачались у грісі первороднім. А ти єдина зачалася без гріха і до кінця без гріха перебувала, повсякчасно вільна від його влади».
Роздумуймо собі над Божою Матір’ю, що була збережена від гріха та вибрана для служіння Богові, адже і кожен з нас покликаний так віддано служити Богові у своєму житті.
Стаття — бр. Владислав Флик
Інформаційний центр ІФДС