Наша Церква цього року вперше за стилем нового календаря святкує Собор Пресвятої Богородиці 26 грудня. Це свято, слідуючи Різдву Христовому, підкреслює величність Божого Материнства Марії.
Також у цей день ми спогадуємо утечу Пресвятої Богородиці та святого Йосифа із Дитям Ісусом до Єгипту, де згідно з переданням, у передмісті Геліополісу (сьогодні Каїр) Пресвята Родина мешкала аж до свого повернення в Назарет.
Цей празник був встановлений у Східній Церкві через те, що християни збиралися наступного дня після Різдва Христового для прослави та подяки Діві Марії за те, що народила нашого Спасителя. Власне тому це свято називають зібранням — Собором.
Відомо, що Отці Церкви ще з IV ст. у своїх проповідях прославляли Богородицю після свята Різдва Христового. Також про факт святкування празника Собору Богородиці свідчить П’ято-Шостий Вселенський Собор 691 року.
Варто також згадати і про праведного св. Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії, пам’ять якого будемо відзначати 31 грудня цього року.
З Євангелій довідуємося, що Йосиф був з роду Давида. Його головною чеснотою була праведність (пор. Мт. 1, 19), а даючи Ісусові імʼя, Йосиф також передав йому увесь свій родовід (пор. Мт. 1, 25).
Святий Августин так про нього говорив: «Йосиф має з Пречистою Дівою, обручницею своєю, спільність дівицтва».
Тому наслідуймо Пресвяту Богородицю та святого Йосифа мають через їхній щирий послух до Бога. Саме вони сказали Господу «Так», виконавши Його волю у смиренні та любові.
Стаття — бр. Максим Олійник
Інформаційний центр ІФДС