Сьогодні, 16 вересня, у стінах Івано-Франківської духовної семінарії розпочалося дні духовної віднови, які у цьому навчальному році відбуваються вперше. Реколекції для братів-семінаристів цього разу проводить о. Григорій Джала із Місійного Згромадження Святого Апостола Андрія.
Захід розпочався у семінарійній каплиці зі спільної молитви «Царю Небесний» до Святого Духа, яку провів о. Григорій.
Після цього у своїй вступній науці реколектант звернувся до спільноти зі словами:
«Я прийшов поділитися із вами своїм пережиттям молитви, яка постійно діє у моєму житті. Молитва – це те, чим ми живемо кожен день. Щодня ми беремо участь у Вечірні, в якій є молитва «Сподоби, Господи». Тож застановімо себе, чи справді ми у цій молитві звертаємося до Господа щирим серцем?».
Згодом священнослужитель наголосив на важливості вираження молитви своїми словами, таким чином єднаючись з Богом у живому спілкуванні. Також реколектант пояснив на прикладі уривку зі Святого Письма про Митаря і Фарисея, що молитва першого йшла від щирого серця, була простою, а другого – була монологом в самому собі, хоча своїми словами.
«Духовне життя полягає в тому, щоб розпізнавати те, що Бог хоче від мене. Тому мусимо роздумувати наодинці з Богом, який відповість на молитву. Застановімося, чи є моя молитва діалогом з Богом, та чи маю я в своєму серці місце для Нього», – цими словами о. Григорій розважив про духовне життя.
Відтак, реколектант на прикладі розповіді про самарянку із Євангеліє роздумав над тим, що Господь першим чекає на людину і розпочинає розмову з нею: «Коли йдеш напитися води живої, Господь вже тебе там очікує».
Опісля священнослужитель промовив: «Бог дозволяє нам виявити своє незадоволення у молитві, як це зробила самарянка, а далі промовляє і торкається глибини серця. Коли ми виявимо своє незадоволення, то справді починаємо розмовляти з Богом про вищі речі», – промовив священнослужитель.
Незадовго, продовжуючи роздумувати над цією Біблійною історією, о. Григорій мовив, що коли жінка починає визнавати правду зі свого життя перед Господом, тоді Спаситель починає розмовляти з нею про Божі речі, а згодом продовжив:
«Коли Бог промовляє до людини, то говоритиме правду, часто болючу правду, щоб нас вилікувати цілковито. Тому, як каже Святий Апостол Павло, моліться всюди і безнастанно, адже Бог всюди єси і все наповняє».
Наприкінці вступної науки реколектант побажав всій семінарійній спільноті щирої молитви, яка допомагає розпізнавати та бачити себе, вкладаючи в свою душу молитовні псалми. Одразу після цього в храмі лунала молитва до Богородиці «Достойно є воістину».
Інформаційний центр ІФДС