У п’ятницю, 29 грудня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача ректорат та студенти-семінаристи ІФДС взяли участь у молитовних чуваннях, основними наміренням яких були подяка за прожитий рік та настання довгоочікуваного миру на нашій українській землі.
Традиційні нічні чування у співслужінні ректорату ІФДС та духовенства Архієпархії цього місяця очолив владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії.
Своїм співом чування супроводжував семінарійний октет «Te Deum»
Розпочалися чування з Вечірні у храмі св. ап. Петра і Павла, яку очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії о. Тарас Путько, опісля якої вірні мали нагоду почути цікаву науку від владики Петра, центральною темою якої була постать блаженного Симеона Лукача.
«Ми зібралися для того, щоб пошанувати великого мужа віри та нашої Церкви. Він став твердим каменем, на котрому міг будувати основу його великий попередник – блаженний свщмч. Григорій Хомишин. Отець Симеон свою освіченість здобував силою і був дуже обдарованим священником. Закінчивши Станіславівську семінарію він прагнув далі здобувати освіту закордоном, але Владика Григорій розгледів у Симеоні природню мудрість, дану йому Богом, і благословив його на працю у формуванні майбутніх священників».
Далі вірні мали змогу приступили до мирування під час молебню до блаженного Симеона Лукача.
Молебню слідувала друга наука владики, головною темою якої стало питання образу справжнього християнина у теперішній час.
«У Святому Письмі ми можемо знайти всі інструкції про те, яким має бути християнин. Євангеліє – це підручник християнина. Христос казав до апостолів, що по любові пізнають, що вони – Його учні. Іншої формули блаженного щасливого життя, як дорога любові, немає», – підсумував владика Петро.
Згодом, за традицією, відбулася хресна дорога, яку прочани жертвували в наміренні перемоги.
Кульмінаційним моментом чувань стала Архієрейська Божественна літургія. У часі проповіді владика Петро звернувся до прочан, наголошуючи на важливості глибокої віри, що не залежить від зовнішніх чинників:
«Людині збагнути Бога дуже тяжко, бо вона у серці завжди має щось своє. Гріх заважає людині приймати Боже слово. Зараз прийшов такий період випробувань для нашої Церкви та вірян, коли номінативні християни до кінця не зможуть бути учнями Хреста. Задумаймось про традиційність, яка нам дуже допомагає зберігати віру. Але якщо ми заберемо святвечір чи посвячення пасок на Великдень, чи залишимось ми християнами – це дуже велике питання. Традиційне християнство, яке будується без живої віри, не буде мати майбутнього. Плекаймо їх, поширюймо, передаваймо з покоління в покоління, але не замінімо традиціями нашої віри», – мовив проповідник.
Пізніше Єпископ-помічник роздумував над цінністю християнського святкування празників у молитві:
«День святий, тобто свято, є святим, коли він прожитий з Богом і в молитві. Христос закликає нас бути схожими на дітей, які ще не заплямили себе фальшю. Попри наш вік, ми маємо продовжувати бути дітьми зі щирістю сердець. Памʼятаймо собі, що Христос завжди готовий знову і знову народжуватися у наших серцях і перш за все у тих душах, які заплямовані гріхами», – мовив єпископ.
По завершенні Божественної літургії владика Петро уділив усім присутнім повний відпуст.
Джерело: ugccif.org.ua