Слава Ісусу Христу! Всечесніший отче, вітаємо Вас у нашій духовній семінарії. Щиро дякуємо Вам за те, що ділитеся з нами своїми духовними роздумами.
Є запитання, яке ставлять кожному священнику чи семінаристу: як ви відчули покликання до священства. Можливо, на Вас вплинув гарний приклад священника?
Покликання не з’явилося в один момент, це тривало довший час. Картина мого шляху до священства складається з різних пазлів. У дитинстві я не хотів бути священником. Перший пазл: мій батько є ієреєм, саме він дав мені добрий приклад священства. Другий пазл: після закінчення школи люди з мого села питали, чи не хочу я вступати до семінарії.
Також я спостеріг, що мені подобається навчати інших та пояснювати науку Церкви.
Я пішов до сповіді, коли вчився в університеті у Тернополі. Отець після того як посповідав, запитав мене: «Чи не хочеш піти в семінарію?» Ще одним пазлом у моєму покликанні був момент, коли я молився і духовно побачив чоловіка, який тримає в руках хрест та Євангеліє. І ці всі деталі склалися в одну картину мого покликання, яке впродовж трьох років розвивалось. Я вирішив вступити до семінарії.
Щиро дякую за відповідь. Ви є молодим парафіяльним священником. Як люди зараз сприймають молодого священника, чи прислухаються до Ваших порад?
У послані до Тимотея є такі слова «Нехай твоїм молодим віком ніхто не нехтує» І Тим. 4. 12. Ці слова надихають для того, щоб робити те, що Бог хоче.
Молодим священником добре бути, бо ти маєш багато енергії, ти спраглий до праці, ти можеш реалізовувати багато проєктів на парафії. Люди здебільшого гарно сприймають молодого священника, люди хочуть молодого священнослужителя, і під час служіння парафіянам вони починають більше цінувати і прислухатись до молодого ієрея.
Які є сучасні виклики в душпастирюванні?
Перший виклик у сучасному душпастирстві – це пандемія COVID-19, через яку душпастирі почали запроваджувати онлайн богослужіння.
Другим викликом є нові тенденції, які пропагує сучасний світ, особливо його стараються впровадити у школі. Зараз чую закиди , що Церква не є толерантною, бо засуджує прояви ЛГБТ.
Я ходжу до школи на катехизацію, але від інших священників чую, як зацікавленість школи до Церкви падає, навіть зустрічаються неохрещені діти.
Ще одним викликом є, як я називаю, поверхневе християнство. Це люди, які ніби ходять до церкви, але не знають Бога. Нам як душпастирям тим, які вже служать, і тим, що готуються, потрібно доносити до людей Слово Боже через нові методи проповідування.
Також зараз спостерігається частковий відхід людей від Церкви. На це вплинула пандемія, секуляризація суспільства і нам не потрібно опускати руки, а, навпаки, почати більше працювати.
Ми заторкнули тему соціальних мереж. На Вашу думку, соціальні мережі є тим, що забирає наш час чи те, що полегшує життя?
Соціальні мережі є нейтральними, вони як музика, якою можна прославляти Господа або принижувати.
Все залежить від того, як ми використовуємо їх. Якщо використати у доброму напрямку, це може дати багато плодів. На соціальні мережі треба дивитись як на можливість проповідування Слова Божого.
З власного досвіду можу сказати, що потрібно зробити ліміт часу проведення у мережах, щоб ми були не завжди онлайн але і офлайн, щоб не було залежності.
Якими вміннями має володіти сучасний священник?
Найперше – це вміння бути священником. Кожен має різні таланти, які потрібно розвивати.
Але головне вміння – це мати серця батька, серце душпастиря. Люди потребують священника, який є батьком. А інші навички допоможуть краще це зреалізувати.
Як відомо, Ви є керівником відділу маркетингу в Івано-Франківській Архієпархії. Як важливо володіти маркетингом для служіння?
Сучасний світ подає дуже багато поганих новин, на яких йде хвиля хайпу. У людей складається враження, що все погано.
Церква покликана поширювати Добрі Новини, і робить це для того, щоб людям показати світло серед темряви інформації.
Поширювати Добру Новину – це те, що потребує людина. Цим я займаюсь, для цього використовую різні навички.
Також у мої обов’язки входить обслуговування комп’ютерної техніки в Архієпархії.
На вашу думку, якого священнослужителя потребує молодь?
Найперше – це священник, який має серце батька, який прийме їх, не зважаючи ні на що.
Друге вміння – бути другом.
Потрібно орієнтуватись у сучасних трендах та використовувати їх для проповідування. Як казав Папа Франциск: «Пахнути своїми вівцями».
Також потрібно говорити їхньою мовою, не потрібно до них промовляти академічною мовою. Боже Слово треба пережувати й давати тією мовою, якою тебе зрозуміють.